| співу́н – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | співу́н | співуни́ |
| родовий | співуна́ | співуні́в |
| давальний | співуно́ві, співуну́ | співуна́м |
| знахідний | співуна́ | співуні́в |
| орудний | співуно́м | співуна́ми |
| місцевий | на/у співуно́ві, співуні́ | на/у співуна́х |
| кличний | співу́не | співуни́ |
| [розм.] |