| стеблоплі́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | стеблоплі́дний | стеблоплі́дна | стеблоплі́дне | стеблоплі́дні |
| родовий | стеблоплі́дного | стеблоплі́дної | стеблоплі́дного | стеблоплі́дних |
| давальний | стеблоплі́дному | стеблоплі́дній | стеблоплі́дному | стеблоплі́дним |
| знахідний | стеблоплі́дний | стеблоплі́дну | стеблоплі́дне | стеблоплі́дні |
| орудний | стеблоплі́дним | стеблоплі́дною | стеблоплі́дним | стеблоплі́дними |
| місцевий | на/у стеблоплі́дному, стеблоплі́днім | на/у стеблоплі́дній | на/у стеблоплі́дному, стеблоплі́днім | на/у стеблоплі́дних |