| | |
| сте́жити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сте́жити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сте́жмо |
| 2 особа | стеж | сте́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сте́житиму | сте́житимемо, сте́житимем |
| 2 особа | сте́житимеш | сте́житимете |
| 3 особа | сте́житиме | сте́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сте́жу | сте́жимо, сте́жим |
| 2 особа | сте́жиш | сте́жите |
| 3 особа | сте́жить | сте́жать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| сте́жачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сте́жив | сте́жили |
| жін. р. | сте́жила |
| сер. р. | сте́жило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сте́живши |
