| | |
| стовбу́рчитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | стовбу́рчитися, стовбу́рчитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | стовбу́рчитиметься | стовбу́рчитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | стовбу́рчиться | стовбу́рчаться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| стовбу́рчачись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | стовбу́рчився, стовбу́рчивсь | стовбу́рчилися, стовбу́рчились |
| жін. р. | стовбу́рчилася, стовбу́рчилась |
| сер. р. | стовбу́рчилося, стовбу́рчилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| стовбу́рчившись |
