| суди́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (cкладати думку про кого-, що-небудь; оцінювати кого-, що-небудь, чиїсь учинки, поведінку; розглядати чию-небудь справу в судовому порядку; у спортивних іграх – стежити за дотриманням правил і розв’язувати суперечки) | ||
| Інфінітив | суди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | суді́мо, суді́м | |
| 2 особа | суди́ | суді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | суди́тиму | суди́тимемо, суди́тимем |
| 2 особа | суди́тимеш | суди́тимете |
| 3 особа | суди́тиме | суди́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | суджу́ | су́димо, су́дим |
| 2 особа | су́диш | су́дите |
| 3 особа | су́дить | су́дять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| су́дячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | суди́в | суди́ли |
| жін. р. | суди́ла | |
| сер. р. | суди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| су́джений | ||
| Безособова форма | ||
| су́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| суди́вши | ||