сумнозві́сний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сумнозві́сний | сумнозві́сна | сумнозві́сне | сумнозві́сні |
родовий | сумнозві́сного | сумнозві́сної | сумнозві́сного | сумнозві́сних |
давальний | сумнозві́сному | сумнозві́сній | сумнозві́сному | сумнозві́сним |
знахідний | сумнозві́сний, сумнозві́сного | сумнозві́сну | сумнозві́сне | сумнозві́сні, сумнозві́сних |
орудний | сумнозві́сним | сумнозві́сною | сумнозві́сним | сумнозві́сними |
місцевий | на/у сумнозві́сному, сумнозві́снім | на/у сумнозві́сній | на/у сумнозві́сному, сумнозві́снім | на/у сумнозві́сних |
[ірон.] |