| сумови́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сумови́тий | сумови́та | сумови́те | сумови́ті |
| родовий | сумови́того | сумови́тої | сумови́того | сумови́тих |
| давальний | сумови́тому | сумови́тій | сумови́тому | сумови́тим |
| знахідний | сумови́тий, сумови́того | сумови́ту | сумови́те | сумови́ті, сумови́тих |
| орудний | сумови́тим | сумови́тою | сумови́тим | сумови́тими |
| місцевий | на/у сумови́тому, сумови́тім | на/у сумови́тій | на/у сумови́тому, сумови́тім | на/у сумови́тих |