| су́нути – дієслово недоконаного виду | ||
| (засовувати; пересувати; рухатися) | ||
| Інфінітив | су́нути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | су́ньмо | |
| 2 особа | сунь | су́ньте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | су́нутиму | су́нутимемо, су́нутимем |
| 2 особа | су́нутимеш | су́нутимете |
| 3 особа | су́нутиме | су́нутимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | су́ну | су́немо, су́нем |
| 2 особа | су́неш | су́нете |
| 3 особа | су́не | су́нуть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| су́нучи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | су́нув | су́нули |
| жін. р. | су́нула | |
| сер. р. | су́нуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| су́нувши | ||