сівозмі́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сівозмі́нний | сівозмі́нна | сівозмі́нне | сівозмі́нні |
родовий | сівозмі́нного | сівозмі́нної | сівозмі́нного | сівозмі́нних |
давальний | сівозмі́нному | сівозмі́нній | сівозмі́нному | сівозмі́нним |
знахідний | сівозмі́нний | сівозмі́нну | сівозмі́нне | сівозмі́нні |
орудний | сівозмі́нним | сівозмі́нною | сівозмі́нним | сівозмі́нними |
місцевий | на/у сівозмі́нному, сівозмі́ннім | на/у сівозмі́нній | на/у сівозмі́нному, сівозмі́ннім | на/у сівозмі́нних |