| січни́й1 – прикметник | ||||
| (соковитий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | січни́й | січна́ | січне́ | січні́ |
| родовий | січно́го | січно́ї | січно́го | січни́х |
| давальний | січно́му | січні́й | січно́му | січни́м |
| знахідний | січни́й, січно́го | січну́ | січне́ | січні́, січни́х |
| орудний | січни́м | січно́ю | січни́м | січни́ми |
| місцевий | на/у січно́му, січні́м | на/у січні́й | на/у січно́му, січні́м | на/у січни́х |
| [рідко] | ||||