| | |
| табуюва́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | табуюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | табую́ймо |
| 2 особа | табую́й | табую́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | табуюва́тиму | табуюва́тимемо, табуюва́тимем |
| 2 особа | табуюва́тимеш | табуюва́тимете |
| 3 особа | табуюва́тиме | табуюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | табую́ю | табую́ємо, табую́єм |
| 2 особа | табую́єш | табую́єте |
| 3 особа | табую́є | табую́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| табую́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | табуюва́в | табуюва́ли |
| жін. р. | табуюва́ла |
| сер. р. | табуюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| табуйо́ваний |
| Безособова форма |
| табуйо́вано |
| Дієприслівник |
| табуюва́вши |
