| | |
| та́нчити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (танцювати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | та́нчити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | та́нчмо, та́нчімо |
| 2 особа | танч, та́нчи | та́нчте, та́нчіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | та́нчитиму | та́нчитимемо, та́нчитимем |
| 2 особа | та́нчитимеш | та́нчитимете |
| 3 особа | та́нчитиме | та́нчитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | та́нчу | та́нчимо, та́нчим |
| 2 особа | та́нчиш | та́нчите |
| 3 особа | та́нчить | та́нчать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| та́нчачи* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | та́нчив | та́нчили |
| жін. р. | та́нчила |
| сер. р. | та́нчило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| та́нчивши |
