| тихоми́рити – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | тихоми́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | тихоми́рмо | |
| 2 особа | тихоми́р | тихоми́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | тихоми́ритиму | тихоми́ритимемо, тихоми́ритимем |
| 2 особа | тихоми́ритимеш | тихоми́ритимете |
| 3 особа | тихоми́ритиме | тихоми́ритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | тихоми́рю | тихоми́римо, тихоми́рим |
| 2 особа | тихоми́риш | тихоми́рите |
| 3 особа | тихоми́рить | тихоми́рять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| тихоми́рячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | тихоми́рив | тихоми́рили |
| жін. р. | тихоми́рила | |
| сер. р. | тихоми́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| тихоми́ривши | ||