| товстеле́зний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | товстеле́зний | товстеле́зна | товстеле́зне | товстеле́зні |
| родовий | товстеле́зного | товстеле́зної | товстеле́зного | товстеле́зних |
| давальний | товстеле́зному | товстеле́зній | товстеле́зному | товстеле́зним |
| знахідний | товстеле́зний, товстеле́зного | товстеле́зну | товстеле́зне | товстеле́зні, товстеле́зних |
| орудний | товстеле́зним | товстеле́зною | товстеле́зним | товстеле́зними |
| місцевий | на/у товстеле́зному, товстеле́знім | на/у товстеле́зній | на/у товстеле́зному, товстеле́знім | на/у товстеле́зних |
| [розм.] | ||||