| тризву́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | тризву́чний | тризву́чна | тризву́чне | тризву́чні |
| родовий | тризву́чного | тризву́чної | тризву́чного | тризву́чних |
| давальний | тризву́чному | тризву́чній | тризву́чному | тризву́чним |
| знахідний | тризву́чний | тризву́чну | тризву́чне | тризву́чні |
| орудний | тризву́чним | тризву́чною | тризву́чним | тризву́чними |
| місцевий | на/у тризву́чному, тризву́чнім | на/у тризву́чній | на/у тризву́чному, тризву́чнім | на/у тризву́чних |