Мурликати Posted on by / 0 Comment мурли́кати – дієслово недоконаного виду (муркотіти) Інфінітив мурли́кати однина множина Наказовий спосіб 1 особа мурли́каймо, мурли́чмо 2 особа мурли́кай, мурли́ч мурли́кайте, мурли́чте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа…
КЛАРК Артур – Колиска на орбіті Posted on by / 0 Comment Джім спокійно простяг руку й погладив левицю по морді; вона одразу ж заспокоїлася, заплющила очі й почала ніжно муркотіти.
Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський Posted on by / 0 Comment Мене поставили до псалтиря, наказавши муркотіти, буцімто хтось читає.
ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi Posted on by / 0 Comment Хотілося муркотіти й крутитися, хотілося, щоб синьо світилося від доброї погоди вікно і щоб падало в її кімнату сонце.
БОКАЧЧО Джованні – Декамерон Posted on by / 0 Comment Сама здорова знаєш, що як постарієм, то ні муж, ані який собака на нас і дивитись не хоче – ходи, бабо, на пекарню горшки та миски лічити да з котами муркотіти.
