| трипрові́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | трипрові́дний | трипрові́дна | трипрові́дне | трипрові́дні |
| родовий | трипрові́дного | трипрові́дної | трипрові́дного | трипрові́дних |
| давальний | трипрові́дному | трипрові́дній | трипрові́дному | трипрові́дним |
| знахідний | трипрові́дний | трипрові́дну | трипрові́дне | трипрові́дні |
| орудний | трипрові́дним | трипрові́дною | трипрові́дним | трипрові́дними |
| місцевий | на/у трипрові́дному, трипрові́днім | на/у трипрові́дній | на/у трипрові́дному, трипрові́днім | на/у трипрові́дних |