| туркотли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | туркотли́вий | туркотли́ва | туркотли́ве | туркотли́ві |
| родовий | туркотли́вого | туркотли́вої | туркотли́вого | туркотли́вих |
| давальний | туркотли́вому | туркотли́вій | туркотли́вому | туркотли́вим |
| знахідний | туркотли́вий, туркотли́вого | туркотли́ву | туркотли́ве | туркотли́ві, туркотли́вих |
| орудний | туркотли́вим | туркотли́вою | туркотли́вим | туркотли́вими |
| місцевий | на/у туркотли́вому, туркотли́вім | на/у туркотли́вій | на/у туркотли́вому, туркотли́вім | на/у туркотли́вих |