| убезпеча́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| (заспокоювати) | ||
| Інфінітив | убезпеча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | убезпеча́ймо | |
| 2 особа | убезпеча́й | убезпеча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убезпеча́тиму | убезпеча́тимемо, убезпеча́тимем |
| 2 особа | убезпеча́тимеш | убезпеча́тимете |
| 3 особа | убезпеча́тиме | убезпеча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убезпеча́ю | убезпеча́ємо, убезпеча́єм |
| 2 особа | убезпеча́єш | убезпеча́єте |
| 3 особа | убезпеча́є | убезпеча́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| убезпеча́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | убезпеча́в | убезпеча́ли |
| жін. р. | убезпеча́ла | |
| сер. р. | убезпеча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| убезпеча́вши | ||