| | |
| убезпеча́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (заспокоювати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | убезпеча́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | убезпеча́ймо |
| 2 особа | убезпеча́й | убезпеча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убезпеча́тиму | убезпеча́тимемо, убезпеча́тимем |
| 2 особа | убезпеча́тимеш | убезпеча́тимете |
| 3 особа | убезпеча́тиме | убезпеча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убезпеча́ю | убезпеча́ємо, убезпеча́єм |
| 2 особа | убезпеча́єш | убезпеча́єте |
| 3 особа | убезпеча́є | убезпеча́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| убезпеча́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | убезпеча́в | убезпеча́ли |
| жін. р. | убезпеча́ла |
| сер. р. | убезпеча́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| убезпеча́вши |
