уберіга́тися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | уберіга́тися, уберіга́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | уберіга́ймося, уберіга́ймось | |
2 особа | уберіга́йся, уберіга́йсь | уберіга́йтеся, уберіга́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уберіга́тимуся, уберіга́тимусь | уберіга́тимемося, уберіга́тимемось, уберіга́тимемся |
2 особа | уберіга́тимешся | уберіга́тиметеся, уберіга́тиметесь |
3 особа | уберіга́тиметься | уберіга́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уберіга́юся, уберіга́юсь | уберіга́ємося, уберіга́ємось, уберіга́ємся |
2 особа | уберіга́єшся | уберіга́єтеся, уберіга́єтесь |
3 особа | уберіга́ється | уберіга́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
уберіга́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | уберіга́вся, уберіга́всь | уберіга́лися, уберіга́лись |
жін. р. | уберіга́лася, уберіга́лась | |
сер. р. | уберіга́лося, уберіга́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
уберіга́вшись |