| ублагоро́дити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ублагоро́дити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ублагоро́дьмо | |
| 2 особа | ублагоро́дь | ублагоро́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ублагоро́джу | ублагоро́димо, ублагоро́дим |
| 2 особа | ублагоро́диш | ублагоро́дите |
| 3 особа | ублагоро́дить | ублагоро́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ублагоро́див | ублагоро́дили |
| жін.р. | ублагоро́дила | |
| сер.р. | ублагоро́дило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ублагоро́дивши | ||