| | |
| ублажа́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ублажа́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ублажа́ймо |
| 2 особа | ублажа́й | ублажа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ублажа́тиму | ублажа́тимемо, ублажа́тимем |
| 2 особа | ублажа́тимеш | ублажа́тимете |
| 3 особа | ублажа́тиме | ублажа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ублажа́ю | ублажа́ємо, ублажа́єм |
| 2 особа | ублажа́єш | ублажа́єте |
| 3 особа | ублажа́є | ублажа́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ублажа́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ублажа́в | ублажа́ли |
| жін. р. | ублажа́ла |
| сер. р. | ублажа́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ублажа́вши |
