| | |
| увижа́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | увижа́тися, увижа́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | увижа́ймося, увижа́ймось |
| 2 особа | увижа́йся, увижа́йсь | увижа́йтеся, увижа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увижа́тимуся, увижа́тимусь | увижа́тимемося, увижа́тимемось, увижа́тимемся |
| 2 особа | увижа́тимешся | увижа́тиметеся, увижа́тиметесь |
| 3 особа | увижа́тиметься | увижа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увижа́юся, увижа́юсь | увижа́ємося, увижа́ємось, увижа́ємся |
| 2 особа | увижа́єшся | увижа́єтеся, увижа́єтесь |
| 3 особа | увижа́ється | увижа́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| увижа́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | увижа́вся, увижа́всь | увижа́лися, увижа́лись |
| жін. р. | увижа́лася, увижа́лась |
| сер. р. | увижа́лося, увижа́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| увижа́вшись |
