| | |
| увіря́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (вірити) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | увіря́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | увіря́ймо |
| 2 особа | увіря́й | увіря́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увіря́тиму | увіря́тимемо, увіря́тимем |
| 2 особа | увіря́тимеш | увіря́тимете |
| 3 особа | увіря́тиме | увіря́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увіря́ю | увіря́ємо, увіря́єм |
| 2 особа | увіря́єш | увіря́єте |
| 3 особа | увіря́є | увіря́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| увіря́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | увіря́в | увіря́ли |
| жін. р. | увіря́ла |
| сер. р. | увіря́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| увіря́вши |
