| | |
| уго́втуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уго́втуватися, уго́втуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уго́втуймося, уго́втуймось |
| 2 особа | уго́втуйся, уго́втуйсь | уго́втуйтеся, уго́втуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уго́втуватимуся, уго́втуватимусь | уго́втуватимемося, уго́втуватимемось, уго́втуватимемся |
| 2 особа | уго́втуватимешся | уго́втуватиметеся, уго́втуватиметесь |
| 3 особа | уго́втуватиметься | уго́втуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уго́втуюся, уго́втуюсь | уго́втуємося, уго́втуємось, уго́втуємся |
| 2 особа | уго́втуєшся | уго́втуєтеся, уго́втуєтесь |
| 3 особа | уго́втується | уго́втуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уго́втуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уго́втувався, уго́втувавсь | уго́втувалися, уго́втувались |
| жін. р. | уго́втувалася, уго́втувалась |
| сер. р. | уго́втувалося, уго́втувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уго́втувавшись |
