| | |
| уде́ртися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (сильно подряпатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уде́ртися, уде́ртись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | удері́мося, удері́мось, удері́мся |
| 2 особа | удери́ся, удери́сь | удері́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | удеру́ся, удеру́сь | удеремо́ся, удеремо́сь, удере́мся |
| 2 особа | удере́шся | удерете́ся, удерете́сь |
| 3 особа | удере́ться | удеру́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | уде́рся | уде́рлися, уде́рлись |
| жін.р. | уде́рлася, уде́рлась |
| сер.р. | уде́рлося, уде́рлось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уде́ршись |
