| умо́влений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | умо́влений | умо́влена | умо́влене | умо́влені |
| родовий | умо́вленого | умо́вленої | умо́вленого | умо́влених |
| давальний | умо́вленому | умо́вленій | умо́вленому | умо́вленим |
| знахідний | умо́влений, умо́вленого | умо́влену | умо́влене | умо́влені, умо́влених |
| орудний | умо́вленим | умо́вленою | умо́вленим | умо́вленими |
| місцевий | на/в умо́вленому, умо́вленім | на/в умо́вленій | на/в умо́вленому, умо́вленім | на/в умо́влених |