уна́джуваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уна́джуваний | уна́джувана | уна́джуване | уна́джувані |
родовий | уна́джуваного | уна́джуваної | уна́джуваного | уна́джуваних |
давальний | уна́джуваному | уна́джуваній | уна́джуваному | уна́джуваним |
знахідний | уна́джуваний, уна́джуваного | уна́джувану | уна́джуване | уна́джувані, уна́джуваних |
орудний | уна́джуваним | уна́джуваною | уна́джуваним | уна́джуваними |
місцевий | на/в уна́джуваному, уна́джуванім | на/в уна́джуваній | на/в уна́джуваному, уна́джуванім | на/в уна́джуваних |