| | |
| уна́джувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уна́джувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уна́джуймо |
| 2 особа | уна́джуй | уна́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уна́джуватиму | уна́джуватимемо, уна́джуватимем |
| 2 особа | уна́джуватимеш | уна́джуватимете |
| 3 особа | уна́джуватиме | уна́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уна́джую | уна́джуємо, уна́джуєм |
| 2 особа | уна́джуєш | уна́джуєте |
| 3 особа | уна́джує | уна́джують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уна́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уна́джував | уна́джували |
| жін. р. | уна́джувала |
| сер. р. | уна́джувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| уна́джуваний |
| Безособова форма |
| уна́джувано |
| Дієприслівник |
| уна́джувавши |
