| уна́джувати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | уна́джувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уна́джуймо | |
| 2 особа | уна́джуй | уна́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уна́джуватиму | уна́джуватимемо, уна́джуватимем |
| 2 особа | уна́джуватимеш | уна́джуватимете |
| 3 особа | уна́джуватиме | уна́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уна́джую | уна́джуємо, уна́джуєм |
| 2 особа | уна́джуєш | уна́джуєте |
| 3 особа | уна́джує | уна́джують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уна́джуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уна́джував | уна́джували |
| жін. р. | уна́джувала | |
| сер. р. | уна́джувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уна́джуваний | ||
| Безособова форма | ||
| уна́джувано | ||
| Дієприслівник | ||
| уна́джувавши | ||