| унао́чнитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | унао́чнитися, унао́чнитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | унао́чниться | унао́чняться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | унао́чнився, унао́чнивсь | унао́чнилися, унао́чнились |
| жін.р. | унао́чнилася, унао́чнилась | |
| сер.р. | унао́чнилося, унао́чнилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| унао́чнившись | ||