| | |
| уража́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (уражатися, бути пошкодженим – зброєю, хворобою і т. ін.) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уража́тися, уража́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уража́ймося, уража́ймось |
| 2 особа | уража́йся, уража́йсь | уража́йтеся, уража́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уража́тимуся, уража́тимусь | уража́тимемося, уража́тимемось, уража́тимемся |
| 2 особа | уража́тимешся | уража́тиметеся, уража́тиметесь |
| 3 особа | уража́тиметься | уража́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уража́юся, уража́юсь | уража́ємося, уража́ємось, уража́ємся |
| 2 особа | уража́єшся | уража́єтеся, уража́єтесь |
| 3 особа | уража́ється | уража́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уража́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уража́вся, уража́всь | уража́лися, уража́лись |
| жін. р. | уража́лася, уража́лась |
| сер. р. | уража́лося, уража́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уража́вшись |
