| | |
| уража́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (ранити, убивати; порушувати життєдіяльність – про хвороби) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уража́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уража́ймо |
| 2 особа | уража́й | уража́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уража́тиму | уража́тимемо, уража́тимем |
| 2 особа | уража́тимеш | уража́тимете |
| 3 особа | уража́тиме | уража́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уража́ю | уража́ємо, уража́єм |
| 2 особа | уража́єш | уража́єте |
| 3 особа | уража́є | уража́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уража́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уража́в | уража́ли |
| жін. р. | уража́ла |
| сер. р. | уража́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уража́вши |
