| | |
| уробля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уробля́тися, уробля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уробля́ймося, уробля́ймось |
| 2 особа | уробля́йся, уробля́йсь | уробля́йтеся, уробля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уробля́тимуся, уробля́тимусь | уробля́тимемося, уробля́тимемось, уробля́тимемся |
| 2 особа | уробля́тимешся | уробля́тиметеся, уробля́тиметесь |
| 3 особа | уробля́тиметься | уробля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уробля́юся, уробля́юсь | уробля́ємося, уробля́ємось, уробля́ємся |
| 2 особа | уробля́єшся | уробля́єтеся, уробля́єтесь |
| 3 особа | уробля́ється | уробля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уробля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уробля́вся, уробля́всь | уробля́лися, уробля́лись |
| жін. р. | уробля́лася, уробля́лась |
| сер. р. | уробля́лося, уробля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уробля́вшись |
