| | |
| урівня́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (зрівнятися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | урівня́тися, урівня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | урівня́ймося, урівня́ймось |
| 2 особа | урівня́йся, урівня́йсь | урівня́йтеся, урівня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | урівня́юся, урівня́юсь | урівня́ємося, урівня́ємось, урівня́ємся |
| 2 особа | урівня́єшся | урівня́єтеся, урівня́єтесь |
| 3 особа | урівня́ється | урівня́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | урівня́вся, урівня́всь | урівня́лися, урівня́лись |
| жін.р. | урівня́лася, урівня́лась |
| сер.р. | урівня́лося, урівня́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| урівня́вшись |
