| | |
| усо́туватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | усо́туватися, усо́туватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | усо́туватиметься | усо́туватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | усо́тується | усо́туються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| усо́туючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | усо́тувався, усо́тувавсь | усо́тувалися, усо́тувались |
| жін. р. | усо́тувалася, усо́тувалась |
| сер. р. | усо́тувалося, усо́тувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| усо́тувавшись |
