| | |
| успіша́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (устигати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | успіша́тися, успіша́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | успіша́ймося, успіша́ймось |
| 2 особа | успіша́йся, успіша́йсь | успіша́йтеся, успіша́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | успіша́тимуся, успіша́тимусь | успіша́тимемося, успіша́тимемось, успіша́тимемся |
| 2 особа | успіша́тимешся | успіша́тиметеся, успіша́тиметесь |
| 3 особа | успіша́тиметься | успіша́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | успіша́юся, успіша́юсь | успіша́ємося, успіша́ємось, успіша́ємся |
| 2 особа | успіша́єшся | успіша́єтеся, успіша́єтесь |
| 3 особа | успіша́ється | успіша́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| успіша́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | успіша́вся, успіша́всь | успіша́лися, успіша́лись |
| жін. р. | успіша́лася, успіша́лась |
| сер. р. | успіша́лося, успіша́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| успіша́вшись |
