| | |
| устано́влювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | устано́влювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | устано́влюймо |
| 2 особа | устано́влюй | устано́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | устано́влюватиму | устано́влюватимемо, устано́влюватимем |
| 2 особа | устано́влюватимеш | устано́влюватимете |
| 3 особа | устано́влюватиме | устано́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | устано́влюю | устано́влюємо, устано́влюєм |
| 2 особа | устано́влюєш | устано́влюєте |
| 3 особа | устано́влює | устано́влюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| устано́влюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | устано́влював | устано́влювали |
| жін. р. | устано́влювала |
| сер. р. | устано́влювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| устано́влюваний |
| Безособова форма |
| устано́влювано |
| Дієприслівник |
| устано́влювавши |
