| усуспі́льнити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | усуспі́льнити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | усуспі́льнімо, усуспі́льнім | |
| 2 особа | усуспі́льни | усуспі́льніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | усуспі́льню | усуспі́льнимо, усуспі́льним |
| 2 особа | усуспі́льниш | усуспі́льните |
| 3 особа | усуспі́льнить | усуспі́льнять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | усуспі́льнив | усуспі́льнили |
| жін.р. | усуспі́льнила | |
| сер.р. | усуспі́льнило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| усуспі́льнений | ||
| Безособова форма | ||
| усуспі́льнено | ||
| Дієприслівник | ||
| усуспі́льнивши | ||