| ущеми́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ущеми́тися, ущеми́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ущемі́мося, ущемі́мось, ущемі́мся | |
| 2 особа | ущеми́ся, ущеми́сь | ущемі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ущемлю́ся, ущемлю́сь | ущемимо́ся, ущеми́мось, ущеми́мся |
| 2 особа | ущеми́шся | ущемите́ся, ущемите́сь |
| 3 особа | ущеми́ться | ущемля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ущеми́вся, ущеми́всь | ущеми́лися, ущеми́лись |
| жін.р. | ущеми́лася, ущеми́лась | |
| сер.р. | ущеми́лося, ущеми́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ущеми́вшись | ||