уя́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | уя́вний | уя́вна | уя́вне | уя́вні |
родовий | уя́вного | уя́вної | уя́вного | уя́вних |
давальний | уя́вному | уя́вній | уя́вному | уя́вним |
знахідний | уя́вний, уя́вного | уя́вну | уя́вне | уя́вні, уя́вних |
орудний | уя́вним | уя́вною | уя́вним | уя́вними |
місцевий | на/в уя́вному, уя́внім | на/в уя́вній | на/в уя́вному, уя́внім | на/в уя́вних |