| цитохімі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | цитохімі́чний | цитохімі́чна | цитохімі́чне | цитохімі́чні |
| родовий | цитохімі́чного | цитохімі́чної | цитохімі́чного | цитохімі́чних |
| давальний | цитохімі́чному | цитохімі́чній | цитохімі́чному | цитохімі́чним |
| знахідний | цитохімі́чний | цитохімі́чну | цитохімі́чне | цитохімі́чні |
| орудний | цитохімі́чним | цитохімі́чною | цитохімі́чним | цитохімі́чними |
| місцевий | на/у цитохімі́чному, цитохімі́чнім | на/у цитохімі́чній | на/у цитохімі́чному, цитохімі́чнім | на/у цитохімі́чних |