| | |
| частува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | частува́тися, частува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | часту́ймося, часту́ймось |
| 2 особа | часту́йся, часту́йсь | часту́йтеся, часту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | частува́тимуся, частува́тимусь | частува́тимемося, частува́тимемось, частува́тимемся |
| 2 особа | частува́тимешся | частува́тиметеся, частува́тиметесь |
| 3 особа | частува́тиметься | частува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | часту́юся, часту́юсь | часту́ємося, часту́ємось, часту́ємся |
| 2 особа | часту́єшся | часту́єтеся, часту́єтесь |
| 3 особа | часту́ється | часту́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| часту́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | частува́вся, частува́всь | частува́лися, частува́лись |
| жін. р. | частува́лася, частува́лась |
| сер. р. | частува́лося, частува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| частува́вшись |
