| | | | |
| чино́вницький – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | чино́вницький | чино́вницька | чино́вницьке | чино́вницькі |
| родовий | чино́вницького | чино́вницької | чино́вницького | чино́вницьких |
| давальний | чино́вницькому | чино́вницькій | чино́вницькому | чино́вницьким |
| знахідний | чино́вницький, чино́вницького | чино́вницьку | чино́вницьке | чино́вницькі, чино́вницьких |
| орудний | чино́вницьким | чино́вницькою | чино́вницьким | чино́вницькими |
| місцевий | на/у чино́вницькому, чино́вницькім | на/у чино́вницькій | на/у чино́вницькому, чино́вницькім | на/у чино́вницьких |
