| чу́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | чу́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | чу́ймо | |
| 2 особа | чуй | чу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чу́тиму | чу́тимемо, чу́тимем |
| 2 особа | чу́тимеш | чу́тимете |
| 3 особа | чу́тиме | чу́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чу́ю | чу́ємо, чу́єм |
| 2 особа | чу́єш | чу́єте |
| 3 особа | чу́є | чу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| чу́ючий | ||
| Дієприслівник | ||
| чу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | чув | чу́ли |
| жін. р. | чу́ла | |
| сер. р. | чу́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| чу́тий | ||
| Безособова форма | ||
| чу́то | ||
| Дієприслівник | ||
| чу́вши | ||