Результати пошуку слова: Чути

Улас Самчук – Волинь

Posted on by / 0 Comment

Чути. … Думаю, що вам не першина чути, якi цiни на такi куски. … З млина чути плескiт колеса. … За рiчкою, на дерманському боцi, пiд Заставською сосниною чути форкання коней. … Здалеку було видно свiтло їх лiхтаря й неяснi постатi в глибокiй пiтьмi та було чути уривний гомiн засапаного й перевтомленого цiлоденною бiганиною Володька.

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

У старого графа і брови, і очі, і вуса, і старомодний комірчик сорочки стають колючі, настовбурчені; руки починають труситись, на обвислих щоках блідо виступають червоні плями, а в голосі не чути ні нотки суму. … їй любо, їй солодко бачити, чути, тягтися до чоловіків. … Група з голою жінкою може чути його слова.

Микола Хвильовий – Синi етюди

Posted on by / 0 Comment

I чути було ще тоскний заспiв: Не за Ленiна, не за Троцького… … На вигонi вистукував перепел, а серця не чути було. … З ярка чути було далекий шум, у ярках блукало сонце. … …Сьогоднi в степах кiнноти не чути, не бачу й "кота в чоботях". ! … …На кожнiй станцiї тiльки й чути: –

Семен Скляренко – Святослав

Posted on by / 0 Comment

I коли стемнiло, Микула кiлька разiв виходив у двiр, прислухався, але нi увечерi, нi за всю довгу нiч крокiв батька бiля хижi не було чути. … У палатi настала така тиша, що чути було, як вiє вiтер одразу за вiкнами, як глибоко зiтхнув Полуяр. … – Чути було, як Пракседа сплеснула руками.

Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ

Posted on by / 0 Comment

Степура не може втямки собі взяти, як він, оцей Лагутін, оцей тонковидий білявий його суперник, може бути зараз байдужий до неї, не чути, як лине вона до нього вся. … В найглухіших завулках лунають чіткі їхні кроки, чути, як один, зупинившись перед будинком, голосно питає двірника : —

Семен Скляренко – Володимир

Posted on by / 0 Comment

– Зараз ми у Влахерні, де нас ніхто не може ні бачити, ні чути. … Проедр Василь здригнувся: син імператора й рабині не міг чути цих слів. … Через якийсь час чути дзвін нічної сторожі на вежах Ватікану, ось долинули такі ж, глухіші, звуки – відгукнулись Квірінал, Капітолій… … чути багато голосів.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Навіть чути, як жолудь, токуючи по гілках, падає на корневище, коником одскакує од трави і зручніше припадає до землі, ще теплий, як дитина, і тугий, неначе набій. … — Чого ж Марта не виходить?» З туману чути, як зітхає діброва. … Важко гупнуло на землю яблуко — і тиша… Навіть чути, як пливе в далечінь невтомна земля.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський

Posted on by / 0 Comment

Так сформулював робітник відсутність Чумаченків на батькових похоронах і з жалем плюнув: «Світ настав, прости, Господи!» Андрій промовчав, не сказав йому, що то неправда, не загордились Чумаченки, а що дуже далеко ті сини розлетілися та ще й не сидять на одному місці – літають та плавають – та й не змогли чути.