| чуті́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | чути́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | чуті́мо, чуті́м | |
| 2 особа | чути́ | чуті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чути́тиму | чути́тимемо, чути́тимем |
| 2 особа | чути́тимеш | чути́тимете |
| 3 особа | чути́тиме | чути́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чучу́ | чутимо́, чути́м |
| 2 особа | чути́ш | чутите́ |
| 3 особа | чути́ть | чутя́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| чутячи́* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | чути́в | чути́ли |
| жін. р. | чути́ла | |
| сер. р. | чути́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| чути́вши | ||