| | |
| шарува́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (ділити, розщеплювати на шари) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | шарува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | шару́ймо |
| 2 особа | шару́й | шару́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шарува́тиму | шарува́тимемо, шарува́тимем |
| 2 особа | шарува́тимеш | шарува́тимете |
| 3 особа | шарува́тиме | шарува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | шару́ю | шару́ємо, шару́єм |
| 2 особа | шару́єш | шару́єте |
| 3 особа | шару́є | шару́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| шару́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | шарува́в | шарува́ли |
| жін. р. | шарува́ла |
| сер. р. | шарува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| шаро́ваний |
| Безособова форма |
| шаро́вано |
| Дієприслівник |
| шарува́вши |
