| шарі́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | шарі́тися, шарі́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | шарі́ймося, шарі́ймось | |
| 2 особа | шарі́йся, шарі́йсь | шарі́йтеся, шарі́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | шарі́тимуся, шарі́тимусь | шарі́тимемося, шарі́тимемось, шарі́тимемся |
| 2 особа | шарі́тимешся | шарі́тиметеся, шарі́тиметесь |
| 3 особа | шарі́тиметься | шарі́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | шарі́юся, шарі́юсь | шарі́ємося, шарі́ємось, шарі́ємся |
| 2 особа | шарі́єшся | шарі́єтеся, шарі́єтесь |
| 3 особа | шарі́ється | шарі́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| шарі́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | шарі́вся, шарі́всь | шарі́лися, шарі́лись |
| жін. р. | шарі́лася, шарі́лась | |
| сер. р. | шарі́лося, шарі́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| шарі́вшись | ||